флеш-моб і просто інтернет-розваги

[atejist]

Одного разу вже казав, що в мене під час дописування на різних інтернет-ресурсах народжуються віршики, котрі мені подобаються, але як окремі самостійні твори цінності не становлять - лише "в контексті". У своєму ЖеЖе я їх не постив, але посилання давав. Здається, вже можна й повторити сею процедуру. Причому з додатковим коментарем.

Таке враження, що то Обізяна (tm) тицяє мене носом: дивись, мовляв, хочеш бути причетним до мистецтва? - то ось твоє місце, і не намагайся писати щось серйозне, твій жанр - дурка!
Вже кілька тижнів намагаюся довести до пуття вірш на тему крові і кровопивць. А в ньому - сказати про те, що мене давно хвилює і дивує. Виходить щось напрочуд неоковирне. Буквально двох слів зв'язати не вдається, щоб вони не виглядали "целофаном". Зате "прогнати" - будь ласка, хвилинна справа, і метафора сяка-така знаходиться, і фрази в розмір лягають!.. (тиць, тиць!)

На знак вдячності за натхнення виконую обіцянку й розміщую в себе "заразу, підчеплену в pani_lotsyna" (означення теж її, гг):

Залиште коментар, і я:
1. Зізнаюсь, чому я вас зафрендив.
2. Скажу, яка пісня/фільм нагадує мені про вас.
3. Розповім випадковий факт про вас.
4. Розповім свій перший спогад про вас.
5. Скажу, яка тварина/овоч мені про вас нагадує.
6. Запитаю щось, що завжди хотів про вас знати (якщо, звісно, хотів).

Якщо я це всьо зроблю, ти залишиш цей пост у себе в ЖЖ.

Comments

[atejist.livejournal.com]

Тисячу вибачень, чесне слово, менше всього хотів тебе образити! Можеш на знак помсти назвати мене фізиком, тільки бажано не на людях )))) все-таки то для мене дуже вже брудна лайка...

Я правильно зрозумів, що теорема Баєса тобі потрібна лише як приклад випадку причинного зв'язку поза межами детерміністичних залежностей? Якщо так, то цікаво: сама здогадалася її взяти чи якийсь западліст підказав? У вільний час спробуй вигуглити матеріали на запити "формула Байєса"і "формула Бейєса". Хоча при добросовісному підході ти вже й зараз маєш знати, що сія теорема має кілька різних з вигляду формулювань, причому помітно відмінних від української Вікіпедії. І ця різноманітність чомусь ніяк не сприяє кращому розумінню суті формули ))))

Втім, "з нашого боку" (себто у сфері точних наук) плутаниця ще не така страшна. Спробував я погуглити щось на тему детермінізму й казуальності, щоб отримати уявлення про розглядувані тобою проблеми. Натрапив на http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-09/4.htm Я мовчу про синергетику й тих, хто до неї причетний... хоч і язик свербить, але мовчу... Але я в захваті від того, як елегантно автор обходиться з поняттям міфології! "Міфологію в даному разі ми розуміємо не як сукупність сакральних міфів, а як певний спосіб моделювати події соціального світу і відповідно до цієї моделі вибудовувати свої поведінкові акти та формувати соціальні уподобання. У цьому випадку практично зникає необхідність розрізняти міфологію та ідеологію, оскільки ідеологія, для якої вдало дібрано міфологічну оболонку, цілком може стати підставою самоорганізаційного структурування суспільства." Краса-то яка, погодься!!! Мені б таку легкість думки під час поетичних потуг! Далі - вже не так красиво, зате з точки зору "природничника" більш показово. "...Найімовірніше, ця харизма мала виявитися у тих географічних широтах, до яких апелював міф. І тому Єльцин та Клінтон мали в очах українців значно більшу харизму, ніж власні політики та претенденти на соціальне реформаторство." Трішки вище автор згадує протиставлення "Схід - Захід", і з огляду на це термін "географічні широти" ріже слух гірше матюка, бо насправді мається на увазі географічна довгота, а не широта. Дрібниці як для глобального масштабу статті, але... "Дрібничка, а неприємно." Не варто так зневажати географію.

Словом, я починаю розуміти, чому ти не вважала дотепним мій стьоб з приводу походження українців від етрусків. (До речі, я потім побачив, як дехто вже на повному серйозі розповідав про походження етрусків від праукраїнців. І нічого, совість не мучить!)

[(Anonymous)]

> Якщо так, то цікаво: сама здогадалася її взяти чи якийсь западліст підказав?

Про цю теорему згадує у своїй статті Н.Картрайт. Спершу я вигуглила англійський варіант теореми, там навіть наведено приклад для ідіотів - припустимо, що в певній школі 60% хлопців і 40% дівчат, половина дівчат носить штани. Яка ймовірність, що учень в штанах, вибраний навмання, буде дівчиною? Ну, очевидно, що ймовірність 1/4, але так і не зрозуміла, навіщо для цього теорему придумувати?

> І ця різноманітність чомусь ніяк не сприяє кращому розумінню суті формули ))))

Краще б не підколював, а пояснив суть формули щоб було зрозуміло навіть гуманітаріям.

А про синергетику ти дарма так. Ця назва об'єднує концепції дуже різного рівня - від цілком респектабельних до явно шарлатанських. Та ж Бевзенко кілька років тому видала працю, де досить аргументовано простежує застосування термінів синергетики у соціології. Зараз її трохи заносить, але навіть у цій статті очевидно, що вона розглядає міф у близькому до функціоналізму ключі - коли міф є своєрідним поясненням і проекцією соціальних практик. Ідеологічні і світоглядні функції міфу, здається, простежували ще Парсонс, Леві-Строс, Гірц, Хюбнер (його "Логіку міфу" все збираюсь прочитати). У статті Бевзенко є й слушні ідеї. Інша річ, що вона не розрізняє первісний міф (який виконував ідеологічну функцію бо окремо ідеології ще не було) і сучасний (який вужчий за ідеологію, бо ідеологія містить не лише міфи). Звідси й викривленість пояснень.
Щодо "у географічних широтах" - це, мабуть, натяк на сталий вислів "у (наших) широтах", тож широта тут набуває метафоричного, а не буквального значення. Схід і Захід в даному контексті позначають не лише географічні явища, а насамперед соціальні, тому в цій системі координат діють не географічні "широта" й "довгота", а політичні "їхні" й "наші" широти.

[atejist.livejournal.com]

Гм... Суть формули в тому, що вона дозволяє розв'язувати задачі даного виду для довільної скінченної кількості накладених умов... здається, я незграбно висловився, тому не надто вдумуйся в ці слова, просто саме теорію імовірності я ніколи не викладав, і, відповідно, не маю відповідного досвіду пояснення... (((( Краще просто підкину тобі ще одне посилання - http://www.toehelp.ru/theory/ter_ver/1_6/ , там достатньо зручно написано - формула Бейєса подана в найбільш практичному вигляді з того, що я накопав, і задача для прикладу більш вдало підібрана, ніж в англійському варіанті. Принаймі зрозуміло стає, що інтуїтивний розв'язок не проходить і без загальної формули не обійтися.
До речі, сумну закономірність спостерігаю: кожного разу, шукаючи в інтернеті щось математичне, неодмінно натикаюсь на велику кількість російських ресурсів і геть злиденний мінімум україномовного матеріалу. При тому, що запит здійснюю за українськими термінани!!!
А загалом я так і не зрозумів до кінця, що ти хочеш витиснути з теореми Бейєса (тупію...), тому на свій страх і ризик пропоную на тому ж сайті подивитися на інші формули, широко вживані в теорії імовірності. Можливо, щось інше виявиться придатнішим для твоєї роботи, бо наочніше демонструватиме розглядувану проблему. Наприклад, формула Бернуллі - натиснеш "Далі..." й побачиш її.

[(Anonymous)]

Дякую! Тепер більш-менш зрозуміло. В принципі, я поки що не планую заглиблюватись у нетрі теорії ймовірності, просто щоб зрозуміти різні типи причинно-наслідкових зв'язків треба мати уявлення хоч про основи статистичних залежностей, а це змушує звернутись до математики.

А брак україномовних ресурсів - це халепа не тільки в математиці. Як тільки життя трохи зміниться на краще, спробую перекласти кілька статей з аналітичної філософії і викласти спершу в ua_translate, а потім (якщо не заплюють поважні люди) на котромусь із сайтів.

позатематика на тему "дістало" ))))

[atejist.livejournal.com]

Можливо, потреба в синергетиці вже й назріла для соціологів, та навіть не тільки для них... Але коли у фізиці якомусь бовдуру в падло застосувати дифрівняння для виведення похідних величин чи в лом пояснити механізм виникнення звичайного резонансу так, як це до нього вже триста років робиться, і він починає до звичайної механіки приплітати синергетику - ... ... В такі моменти я згадую всі пропоновані зміни до сучасного українського правопису, й мені хочеться закричати: дайте цьому мудаку науковий ступінь, раз він так просить, тільки нехай він з тим ступенем і зі своєю "працею" забирається якнайдалі, щоб і згадки більше не було, хай не калічить мову (науку, методику...)!!!
Може, звісно, не мені, телепню, критикувати людей, котрі дійсно щось намагаються... зрештою, не буває розумних винаходів без божевільних пропозицій... Однак до всього асоціативно згадується ще й мій колишній декан, доктор фізико-математичних наук, академік, професор Руденко, котрий усе життя викладав термодинаміку і при цьому як викладач показував себе безнадійним нездарою. Коли я дізнався, що він є автором і співавтором понад 600 наукових праць, у мене волосся піднялося дибки навіть на ногах. Я добре бачив, чим він займався в інституті в часи мого навчання - однозначно ясно, він фізично не встигав докладати руку навіть до третини тої роботи, котра йому приписувалась. І слава аллаху. Але принаймі щось колись же він "розробляв"! Досі для мене було загадкою, що може придумати такий ідіот. А тепер бачу зразки, достойні його голови. Зле робиться... Мене якось мало колишуть Велесова книга і Славиця, бо в їх походження я ще не заглиблювався. Та "вільні трактування" Бевзенко насторожують, бо коли людина в науковій статті дозволяє собі літературні метафори на кшталт тих же "географічних широт", то мені одразу ж уявляються інші люди, котрі цю статтю якимось чином опрацьовують, щось звідти беруть, на якісь місця посилаються. Добре, якщо вони теж правильно зрозуміють поняття географічної широти в поточному контексті, а якщо ні? Чи (що ймовірніше) просто не придадуть цьому уваги і переформулюють думку таким чином, що метафоричність перестане бути очевидною? Далі за принципом зіпсованого телефону хибний стереотип почне розповсюджуватися. Як уже сталося в математиці з терміном "цифра", котрим раз у раз підмінюють термін "число". "Цифра «60 відсотків» показує, що ..." 60 - це число, ніяк не цифра. Теж нічого начебто страшного, метафора. Але з іншого боку це є підміна базових понять. Сама розумієш, ні до чого хорошого вона не призводить - хіба в кінцевому результаті до подвійної моралі, до "заперечення еволюційної теорії" і т. д. На Домівці один персонаж ледь не почав Евклідову геометрію заперечувати.

Перепрошую, потягнуло виговоритися...

Re: позатематика на тему "дістало" ))))

[(Anonymous)]

Нобелівську премію бовдурам не дають. Засновник синергетики - І.Пригожин
http://n-t.ru/nl/hm/prigozhin.htm
Звичайно, я не спец в природничих науках, але схоже, що синергетика є однією з популярних теорій. Вона містить ряд цікавих ідей. Наприклад, нелінійні системи і незворотні процеси становили проблему в межах механістичної парадигми (до речі, випадковість у механістичній парадигмі пояснити неможливо, тож доводилось розглядати світ як цілком детермінований), тому для їх пояснення потрібна нова теорія. Просто якщо розглядати цю теорію як універсальну, застосовуючи де слід і де не слід, то будуть недоречності. Наприклад, соціал-дарвіністи спримітивізували теорію Дарвіна і доклали її до сфери, де біологічні закономірності не є визначальними, але ж це не зменшує значення Дарвіна. Моя наукова керівниця за базовою освітою фізик, тож може оцінити синергетику на фаховому рівні. Вона, до речі, не раз плювалась, що синергетику іноді примітивізують, але саму синергетику саме як наукову теорію оцінювала дуже високо.

А метафора значно поширеніша в науковому знанні, ніж припускали раніше. Крило літака чи комп'ютерна мишка є непоганими для того ілюстраціями. До того ж надання термінам нових значень - це досить типова практика. Наприклад, слово "історія" здавна позначає і самі події, і їхній опис. І нічого страшного, у межах певної галузі чи теорії плутанини не виникає. Ти ж без проблем зрозумієш, що у твердженні на кшталт "у західних країнах, спостерігається старіння населення, особливо у Франції та Японії" йдеться про захід як цивілізаційне, а не географічне поняття. Іноді проблема знімається через визначення термінів - Поппер на початку "Злиденності історицизму" зазначив, що під історизмом він розуміє вимогу розглядати явище в історичному контексті, а під історицизмом - пошук універсальних історичних законів. Іноді ці поняття ототожнювались, але Поппер провів розрізнення, і усунув можливе непорозуміння. Тож для правильного розуміння теорії потрібно знати контекст, якщо ж дилетант процитує, не розібравшись - то винен насамперед він, а не автор.