флеш-моб і просто інтернет-розваги

[atejist]

Одного разу вже казав, що в мене під час дописування на різних інтернет-ресурсах народжуються віршики, котрі мені подобаються, але як окремі самостійні твори цінності не становлять - лише "в контексті". У своєму ЖеЖе я їх не постив, але посилання давав. Здається, вже можна й повторити сею процедуру. Причому з додатковим коментарем.

Таке враження, що то Обізяна (tm) тицяє мене носом: дивись, мовляв, хочеш бути причетним до мистецтва? - то ось твоє місце, і не намагайся писати щось серйозне, твій жанр - дурка!
Вже кілька тижнів намагаюся довести до пуття вірш на тему крові і кровопивць. А в ньому - сказати про те, що мене давно хвилює і дивує. Виходить щось напрочуд неоковирне. Буквально двох слів зв'язати не вдається, щоб вони не виглядали "целофаном". Зате "прогнати" - будь ласка, хвилинна справа, і метафора сяка-така знаходиться, і фрази в розмір лягають!.. (тиць, тиць!)

На знак вдячності за натхнення виконую обіцянку й розміщую в себе "заразу, підчеплену в pani_lotsyna" (означення теж її, гг):

Залиште коментар, і я:
1. Зізнаюсь, чому я вас зафрендив.
2. Скажу, яка пісня/фільм нагадує мені про вас.
3. Розповім випадковий факт про вас.
4. Розповім свій перший спогад про вас.
5. Скажу, яка тварина/овоч мені про вас нагадує.
6. Запитаю щось, що завжди хотів про вас знати (якщо, звісно, хотів).

Якщо я це всьо зроблю, ти залишиш цей пост у себе в ЖЖ.

Comments

позатематика на тему "дістало" ))))

[atejist.livejournal.com]

Можливо, потреба в синергетиці вже й назріла для соціологів, та навіть не тільки для них... Але коли у фізиці якомусь бовдуру в падло застосувати дифрівняння для виведення похідних величин чи в лом пояснити механізм виникнення звичайного резонансу так, як це до нього вже триста років робиться, і він починає до звичайної механіки приплітати синергетику - ... ... В такі моменти я згадую всі пропоновані зміни до сучасного українського правопису, й мені хочеться закричати: дайте цьому мудаку науковий ступінь, раз він так просить, тільки нехай він з тим ступенем і зі своєю "працею" забирається якнайдалі, щоб і згадки більше не було, хай не калічить мову (науку, методику...)!!!
Може, звісно, не мені, телепню, критикувати людей, котрі дійсно щось намагаються... зрештою, не буває розумних винаходів без божевільних пропозицій... Однак до всього асоціативно згадується ще й мій колишній декан, доктор фізико-математичних наук, академік, професор Руденко, котрий усе життя викладав термодинаміку і при цьому як викладач показував себе безнадійним нездарою. Коли я дізнався, що він є автором і співавтором понад 600 наукових праць, у мене волосся піднялося дибки навіть на ногах. Я добре бачив, чим він займався в інституті в часи мого навчання - однозначно ясно, він фізично не встигав докладати руку навіть до третини тої роботи, котра йому приписувалась. І слава аллаху. Але принаймі щось колись же він "розробляв"! Досі для мене було загадкою, що може придумати такий ідіот. А тепер бачу зразки, достойні його голови. Зле робиться... Мене якось мало колишуть Велесова книга і Славиця, бо в їх походження я ще не заглиблювався. Та "вільні трактування" Бевзенко насторожують, бо коли людина в науковій статті дозволяє собі літературні метафори на кшталт тих же "географічних широт", то мені одразу ж уявляються інші люди, котрі цю статтю якимось чином опрацьовують, щось звідти беруть, на якісь місця посилаються. Добре, якщо вони теж правильно зрозуміють поняття географічної широти в поточному контексті, а якщо ні? Чи (що ймовірніше) просто не придадуть цьому уваги і переформулюють думку таким чином, що метафоричність перестане бути очевидною? Далі за принципом зіпсованого телефону хибний стереотип почне розповсюджуватися. Як уже сталося в математиці з терміном "цифра", котрим раз у раз підмінюють термін "число". "Цифра «60 відсотків» показує, що ..." 60 - це число, ніяк не цифра. Теж нічого начебто страшного, метафора. Але з іншого боку це є підміна базових понять. Сама розумієш, ні до чого хорошого вона не призводить - хіба в кінцевому результаті до подвійної моралі, до "заперечення еволюційної теорії" і т. д. На Домівці один персонаж ледь не почав Евклідову геометрію заперечувати.

Перепрошую, потягнуло виговоритися...

Re: позатематика на тему "дістало" ))))

[(Anonymous)]

Нобелівську премію бовдурам не дають. Засновник синергетики - І.Пригожин
http://n-t.ru/nl/hm/prigozhin.htm
Звичайно, я не спец в природничих науках, але схоже, що синергетика є однією з популярних теорій. Вона містить ряд цікавих ідей. Наприклад, нелінійні системи і незворотні процеси становили проблему в межах механістичної парадигми (до речі, випадковість у механістичній парадигмі пояснити неможливо, тож доводилось розглядати світ як цілком детермінований), тому для їх пояснення потрібна нова теорія. Просто якщо розглядати цю теорію як універсальну, застосовуючи де слід і де не слід, то будуть недоречності. Наприклад, соціал-дарвіністи спримітивізували теорію Дарвіна і доклали її до сфери, де біологічні закономірності не є визначальними, але ж це не зменшує значення Дарвіна. Моя наукова керівниця за базовою освітою фізик, тож може оцінити синергетику на фаховому рівні. Вона, до речі, не раз плювалась, що синергетику іноді примітивізують, але саму синергетику саме як наукову теорію оцінювала дуже високо.

А метафора значно поширеніша в науковому знанні, ніж припускали раніше. Крило літака чи комп'ютерна мишка є непоганими для того ілюстраціями. До того ж надання термінам нових значень - це досить типова практика. Наприклад, слово "історія" здавна позначає і самі події, і їхній опис. І нічого страшного, у межах певної галузі чи теорії плутанини не виникає. Ти ж без проблем зрозумієш, що у твердженні на кшталт "у західних країнах, спостерігається старіння населення, особливо у Франції та Японії" йдеться про захід як цивілізаційне, а не географічне поняття. Іноді проблема знімається через визначення термінів - Поппер на початку "Злиденності історицизму" зазначив, що під історизмом він розуміє вимогу розглядати явище в історичному контексті, а під історицизмом - пошук універсальних історичних законів. Іноді ці поняття ототожнювались, але Поппер провів розрізнення, і усунув можливе непорозуміння. Тож для правильного розуміння теорії потрібно знати контекст, якщо ж дилетант процитує, не розібравшись - то винен насамперед він, а не автор.