Серж Петренко

Про випадок у Житомирській області, де внаслідок російського удару по цивільних мешканцях загинули троє дітей, писалося багато. Але деякі зворушливі подробиці лишилися за кадром. У тому домі (де стався приліт), крім людей, жила ще й кішка з маленькими кошенятами. Кіт-тато живе по сусідству. Перед прильотом цей кіт несподівано прийшов по своїх кошенят і по одному поперетягував їх до себе. Внаслідок вибуху його хата теж постраждала: вікна вибиті, дах зірваний... Але принаймні там ніхто не загинув і навіть не зазнав поранень.

Якшошо. Сусід загиблих – мій теперішній колега. Тобто зараз він не вдома, а про цю історію дізнався по телефону від своєї рідні. Фото він робив сам:

Хто привітав свій рідний ТЦК зі святом, той я )))))

Нормальні люди в кінці січня виносять ялинку з хати, а я в кінці січня пишу, чим мені запам'ятався минулий рік.

Протягом самого 2024 року я тут писав дуже мало. Зазвичай так буває, коли або нічого значимого не відбулось, або відбувалися такі події, що про них хотілось би забути й не згадувати. Цього разу – зовсім ні. Навіть попри те, що з кримським прогнозом я обламався, рік для мене був дуже насиченим і вдалим. Щось типу «є про що згадати, нема чого дітям розказати», бгг. Ну, власне, подробиці я описуватиму вже після війни. А тут лише скажу, що станом на зараз ця війна дала мені більше, ніж забрала. Отак воно в мене все навиворіт... І майже все, що війна мені дала, припало на 2024. (Сподіваюся, далі буде.) Зокрема, я вибрався з депресняку, в якому просидів десяток років. Щасливим іще не почуваюся, до щастя мені ще далеко. Та тим не менше, я ожив. До цього я десяток років існував як зомбі.

Що ще можна розповісти прямо зараз. У 2024 я отримав більше документів про освіту, ніж за все попереднє своє життя разом узяте. І найсмішніше – мене наздогнав педінститутський диплом, про існування якого я навіть не здогадувався! Тобто я навчався в педагогічному, на фізматі, й покинув навчання в самісінькому кінці. На держекзамени й на захист дипломної я не прийшов. Принципово, щоб не отримати диплом. (Ну бо так от.) А через 24 роки після того я випадково дізнався, що диплом у мене все рівно є. Заглянув у Дію й наткнувся на нього. Мабуть, про це теж не треба було би розповідати вголос. Але хай уже.

Кому поржать? (с)
Бо досі мені здавалося, що збори на всяке причандалля для солдатів ЗСУ – це справа дуже нудна. Ніфіга, як виявилося – це таки весело! Запостив я на ФБ допис про той самий збір, про який я вчора тут писав. Осьо текст мовою оригіналу:
А осьо що побачив мій товариш, для якого ФБ навіщось вирішив автоматично перекласти цей допис російською:

Взагалі-то цю пісню написав Тарас Чубай, але це той рідкісний випадок, коли кавер мені подобається дужче за оригінал. Можливо, звісно, тому, що кавер я почув першим, а про існування оригіналу дізнався через кілька років. Та навіть тут можна поміняти місцями причину й наслідок: версію «Дель Тори» я тому й почув раніше, що вона зайшла публіці, а версія Тараса Чубая нікому не зайшла, от і дізнався я про неї суто випадково, та й то від Соломії (краще б Тарас так піарив свою сестру, як вона його).
Записів Дель Тори в хорошій якості на Ютубі я не знайшов, на жаль. Тож якось так:

Відео 18+, раптом хто не в курсі.

Є в мене одна версія, чому рашистським символом «спецоперації на Україні» стала саме літера Z. На військовій техніці окупантів були й інші позначки, і V (victory – перемога) начебто виглядала би красивіше, але вибір припав на Z. І це не спроста.

У діловодстві періодично виникає ситуація, коли на офіційному паперовому бланку пишеться текст ненормованої довжини. (Наприклад, поліцейський слідчий записує покази свідка.) Потім той текст завіряється підписами у спеціально відведених місцях. Але перш ніж ставляться підписи, порожнє місце на бланку (під текстом) мусить бути заповнене якими-небудь розчерками, щоб туди «заднім числом» не дописали нічого зайвого. Найчастіше це порожнє місце закреслюється ламаною лінією у формі літери Z. Просто тому, що так найзручніше з практичної точки зору.

І коли в рашистів виникла потреба у якомусь графічному символі їхньої «спецоперації», то їхня масова підсвідомість одразу вхопилася за Z. Це не знак Зорро і не остання літера латинського алфавіту (що могло б означати щось типу «останнє слово за нами»), це саме отой протокольний знак порожнього місця. Знак, який символізує щось цілковито беззмістовне. Це той знак, який ставиться, коли треба щось зобразити, а хз що. Якесь незрозуміле дещо, говорячи сучасним сленгом – шопопало. Це дійсно символ «спецоперації на Україні», найправдивіший і найреалістичніший. Що зараз роблять в Україні російські війська? – а хз, вони й самі не знають. Що в підсумку хоче отримати Кремль? – а так само хз. Як це все пояснити решті росіян, яку ідеологічну основу їм подати? – теж хз! В цьому всьому нема ні плану, ні змісту. Є лише якесь суцільне шопопало, і значок Z його красномовно характеризує.

У внуків і внучок обидві ці справи пішли значно гірше. Ну, про внуків і без мене щодня пишуть скрізь, тому я зацитую трохи про внучок.

Численность населения в России снизилась на 1,2 млн человек или на 0,83%. Это произошло за счет резкого увеличения смертности при замедлении притока мигрантов. В целом по стране в 2021 г. число умерших превысило число родившихся в 1,7 раза, – сообщает РИА Новости в своём исследовании демографического рейтинга регионов России. Одной из главных причин названа эпидемия коронавируса.
https://t.me/bazabazon/11022

І там далі конкретніша статистика. Згідно з якою виходить, що найефективніше боровся з короновірусом Дагестан, а найпровальніше – Московська область. Одразу видно, де населення вакцинувалося по три рази і не висовувалося надвір без маски й QR-коду.

Таваріщ Жуков, проізошла чудовіщная ошибка! З такою демографією ваші стратегічні й тактичні методи не виправдаються!

Після чергового нагадування про день хіджаба я таки не втримаюсь і викладу сюди вчорашнє фото. Воно прекрасне.

Попри всі погодні умови триває битва за урожай.
Осьо вам заголовок із інтернету:

На перший погляд, тут журналіст наплутав із одниною і множиною іменників, тому й написав, що стан озимини погіршується через ціни на пшеницю. Хоча елементарна логіка підказує, що причинно-наслідковий зв‘язок працює у зворотному напрямку: ціни на пшеницю є високими через погіршення стану озимини. Власне, в тілі замітки на сайті УкрАгроКонсалт усе написано правильно:

«С понедельника пшеничные котировки на мировых биржах резко выросли на данных об ухудшении состояния посевов озимой пшеницы в США и беспокойствах относительно отмены поставок пшеницы из черноморского региона….»

Але мене мучила якась нехороша підозра. Тому я заглянув на україномовну версію сайту. А там - сюрприз! Починається прямо з заголовку:

І вже в тілі замітки прямим текстом:

«З понеділка пшеничні котирування на світових біржах різко виросли на даних про погіршення стану посівів озимої пшениці у США та занепокоєннях щодо скасування поставок пшениці з чорноморського регіону у випадку відкритої агресії Росії.»

Шановні редактори (а насамперед російськомовні), якщо ви мене чуєте! Не зловживайте цензурою і не замовчуйте проблему російської агресії. Бо фігня виходить.