флеш-моб і просто інтернет-розваги

[atejist]

Одного разу вже казав, що в мене під час дописування на різних інтернет-ресурсах народжуються віршики, котрі мені подобаються, але як окремі самостійні твори цінності не становлять - лише "в контексті". У своєму ЖеЖе я їх не постив, але посилання давав. Здається, вже можна й повторити сею процедуру. Причому з додатковим коментарем.

Таке враження, що то Обізяна (tm) тицяє мене носом: дивись, мовляв, хочеш бути причетним до мистецтва? - то ось твоє місце, і не намагайся писати щось серйозне, твій жанр - дурка!
Вже кілька тижнів намагаюся довести до пуття вірш на тему крові і кровопивць. А в ньому - сказати про те, що мене давно хвилює і дивує. Виходить щось напрочуд неоковирне. Буквально двох слів зв'язати не вдається, щоб вони не виглядали "целофаном". Зате "прогнати" - будь ласка, хвилинна справа, і метафора сяка-така знаходиться, і фрази в розмір лягають!.. (тиць, тиць!)

На знак вдячності за натхнення виконую обіцянку й розміщую в себе "заразу, підчеплену в pani_lotsyna" (означення теж її, гг):

Залиште коментар, і я:
1. Зізнаюсь, чому я вас зафрендив.
2. Скажу, яка пісня/фільм нагадує мені про вас.
3. Розповім випадковий факт про вас.
4. Розповім свій перший спогад про вас.
5. Скажу, яка тварина/овоч мені про вас нагадує.
6. Запитаю щось, що завжди хотів про вас знати (якщо, звісно, хотів).

Якщо я це всьо зроблю, ти залишиш цей пост у себе в ЖЖ.

Comments

[(Anonymous)]

Та знаю я того аноніма...в мене не буває такого, щоб чогось не знала...хіба, що з затримкою незначною;). Чогось перечитувала це все, твої враження - сумно стало, ностальгія чи що за часом, що минув, за тим, що змінилась, за тим, що не повернеться?....
На твоє питання відповідь: писала, на своїй домашній сторіночці, там я справжня, без прикрас, без щита захисту...така як є...і людей, які побували в тому світі можна на пальцях перелічити і ти в тому числі;)(чим горжусь.) Правда закинула я його трішки той сайт...А чому несерйозна у інших вебсторінках? так характер же ш ти сам знаєш;) Дякую Сергійку за спогади і асоціації...щось ти розчулив мене трохи
ага, з приводу бузька, що дітей носить - це реально:))))))якраз я одна з перших, хто бачить появу дитинки на світ.
пи.си. - а ви, батєнька, психолог, однако;)

[atejist.livejournal.com]

Дякую й тобі на доброму слові, але ж бачиш - не такий уже і психолог, як хотілося б. Принаймі зовсім не збирався смуток на тебе наганяти.

> в мене не буває такого, щоб чогось не знала...хіба, що з затримкою незначною;)
- ага, або з дууууже значним випередженням! Ще того і близько нема, у кращому випадку йде до того, а ти вже сприймаєш як готовий факт. ;)
Щодо анонімів... Ти просто можеш знати когось, але лише з одного боку - ну от складається так, що постійно саме з цього боку людину бачиш, і квит. Начебто 100% логічний висновок напрошується, але для висновку повного вихідних даних вкрай недостатньо. Ну та гаразд, відкладемо суперечки до кращих часів ;)