Расизму псто, або З днем будівельника!
Aug. 11th, 2019 09:02 pm Коли у 2003 я приїхав до Києва шукати роботу, то здуру влаштувався працювати у фірму з красномовною назвою "Адат". Власником/директором сеї фірми був такий собі Аркен. Національність Аркена я знаю, але говорити вголос не хочу, щоб не ганьбити всю націю. Бо суто людські якості Аркена не дозволяють мені називати його іншим словом, як "чурка". Взагалі, адекватних людей у цій фірмі можна було перерахувати на пальцях. І одним із них був виконроб (рос. "прораб") Анатолій Петрович - здоровенний чолов'яга, схожий на ведмедя, але дуже спокійний і добродушний. Мені він симпатизував, бо я вів нетрадиційно тверезий (як для "Адата") спосіб життя.
Одного разу ми щось робили у дворі студмістечка. (Ну що значить "щось"... Ми робили вигляд, що працюємо, а Петрович робив вигляд, що керує робочим процесом.) І я побачив під вікнами гуртожитку використаний презерватив. Голосно, щоб усі почули (і заодно вказуючи поглядом, щоб зрозуміли), я сказав:
- О, дивіться, Аркен Абдулаєвич!
Петрович поглянув на мене з суворим виразом обличчя і похмуро сказав:
- Ти шо...
(В цю мить я встиг багато чого подумати. І про те, що язик у мене справді ядовитий, а мої жарти не завжди доречні. І про те, що зловживати симпатіями керівництва не комільфо. І про те, що спокій-доброта Петровича теж можуть мати свою межу...)
А Петрович тим часом продовжив фразу:
-Ти шо, дальтонік?! Аркен жовтий, а цей рожевий!
Одного разу ми щось робили у дворі студмістечка. (Ну що значить "щось"... Ми робили вигляд, що працюємо, а Петрович робив вигляд, що керує робочим процесом.) І я побачив під вікнами гуртожитку використаний презерватив. Голосно, щоб усі почули (і заодно вказуючи поглядом, щоб зрозуміли), я сказав:
- О, дивіться, Аркен Абдулаєвич!
Петрович поглянув на мене з суворим виразом обличчя і похмуро сказав:
- Ти шо...
(В цю мить я встиг багато чого подумати. І про те, що язик у мене справді ядовитий, а мої жарти не завжди доречні. І про те, що зловживати симпатіями керівництва не комільфо. І про те, що спокій-доброта Петровича теж можуть мати свою межу...)
А Петрович тим часом продовжив фразу:
-Ти шо, дальтонік?! Аркен жовтий, а цей рожевий!
no subject
Date: 2019-10-05 08:46 pm (UTC)Вибач, що досі не коментував результати твого експерименту. Просто я ще кільком людям про це розповів, і ще не встиг почути таку реакцію, як мені хотілось би. Оце якраз чекаю :)
no subject
Date: 2019-10-06 01:05 am (UTC)Звичайно. Зараз я не надто переймаюсь анонімністю.
> ще не встиг почути таку реакцію, як мені хотілось би
а що, дехто реагував так, як не хотілось би? В принципі, це теж корисний фідбек. Я отримала відгук від парочки редакторів:
https://criticalthinkerua.wordpress.com/2019/09/21/%d0%be%d0%bf%d1%83%d0%b1%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%be-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%b2%d0%b0%d1%80%d1%96%d0%b0%d0%bd%d1%82-%d0%b5%d0%ba/#comment-68
В будь-якому разі, спасибі за поширення!
no subject
Date: 2019-10-06 01:54 am (UTC)З того, що в мене - хтось поки що зовсім не встиг відреагувати, а хтось не знайомий з членкинею редколегії, котра мене зацікавила, тому я не отримав бажаної інформації. Крім того, у цієї членкині є книга, котра в інтернеті викладена у форматі djvu, і я досі не розгрібся, чим цю книгу відкрити. Суцільні загадки з нею.
no subject
Date: 2019-10-06 08:14 am (UTC)Лінки на скачування можна знайти внизу цієї сторінки (після переліку джерел):
http://izbornyk.org.ua/djvu/index.html
Я встановлювала давно, і вже не пригадую, яким із тих двох лінків скористалась, але навіть мені при моїй любові до закону Мерфі вдалось встановити цю програму з першого разу.
no subject
Date: 2019-12-18 11:23 pm (UTC)https://dt.ua/UKRAINE/ogolosheno-peremozhciv-antipremiyi-akademichna-negidnist-2019-333259_.html/
Добре, хоч "Гілея" нарешті отримала цілком заслужене звання мурзилки року.