До побачення, Харкове!

[atejist]

 Ти так і не став мені домом, але дав нового друга і, можливо, ще когось... але це буде зрозуміло не скоро. Тоді, мабуть, і буде зрозуміло, повернуся я сюди «по третьому колу», чи лише раз на кілька років навідуватимусь у справах. 

Так чи інакше, Харків я згадуватиму з легкою ностальгією. І казати «прощай» мені не хочеться. 

Comments

[atejist]

Не думаю, що від нього вимагається шукати всі задіяні причини, достатньо зафіксувати одну.

Чи ти в темі? :) Просто ти така скромна людина, що я досі не знаю, хто ти за фахом. Нє, я, звісно, пам‘ятаю, як одного разу ти написала «я сапожница», але то було написано за специфічних обставин... :)

[pani_stosia]

Робота, переважно, паперова, тож патанатома можу чудово зрозуміть.

[atejist]

Твоя невиправність наближає тебе скорше не до патанатома, а до його клієнтів :)

[pani_stosia]

Тю. Всі ми наближаємось до тих клієнтів. Так чи інакше.

[atejist]

Ото ж то й воно, що хтось так, а хтось інакше.

Скажи принаймі, ти математик, нє?

[pani_stosia]

Нє, я ніразу не математик.

[atejist]

Тоді звідки така любов до точності?

[pani_stosia]

Від природи. Тому що порядок должен буть. А не те що січас.