творчий архів (2)

[atejist]

З наступним віршем пов'язані числені розчарування. По-перше, писався він іще до 10-річчя незалежності України, але з якихось там причин я так ніде його й не розмістив. По-друге, через деякий час він втратив актуальність, але вже до 15-річчя виглядав як новенький! І я надрукував його на форумі Домівка.нет, де його - по-третє - ніхто й не помітив. Шкода, як на мене - віршик вдався. Ядовитий, аки гюрза.

"До ювілею незалежності"

Спливли у минуле століття неволі,
Скінчились криваво-червоні роки.
Народ, що в ярмі проклинав свою долю,
Здобув незалежність на вічні віки.
Ми тихо, та вірно молилися Богу,
Й Отець наш Всевишній не міг нас забуть:
Це він нам вказав ту єдину дорогу,
До волі, соборності й рівності путь!
В братерстві і злагоді, мирі й любові
Збудуєм, Вкраїно, майбутнє твоє!
З надією й вірою в кожному слові
Народ твій несхитну присягу дає.

Настпний вірш варто прокоментувати хоча б тому, щоб не виникало нездорового запитання: а з якої радості я писав його від першої особи жіночого роду? Все просто - писався він якби на замовлення. (До речі, наприкінці 2002-го писався, а зараз його цінність змазана часом. Але все одно - хай буде...) Знайомій одинадцятикласниці у школі дали завдання: написати патріотичний вірш! А мені закортіло посвітитися в компанії. І так "під неї" за якусь годину-другу з'явилося

"Все в нас буде"

Хай сьогдні ще є в нас проблеми -
Хтось за Брежнєвим досі сумує,
Хтось кричить: "Ні, до Штатів підемо -
Дядько Сем нас усіх нагодує!"
Але впевнена я: наші мрії
Неодмінно і скоро здійсняться;
Ми самі все зробити зумієм -
Лиш не треба боятися праці!
Коли всім рукави закотити
І до справи узятись завзято,
Неодмінно захоче ходити
І до нашої вулиці свято!
І тоді наш народ перестане
Заздрить німцям, французам, канадцям,
Від діаспори ждать "мани-мани" -
Бо плоди принесе власна праця!
І соромитись рідної мови
Перестануть Донбас і кримчани,
Бо до кожного нашого слова
Цілий світ прислухатися стане!
Все в нас буде - хліб, цукор і сало,
Буде свято, і пісня, і танці...
Та, щоб це все насправді настало,
Треба Кучму повісить за ноги!

Comments

[zav-aka-andyz.livejournal.com]

Аґітувати людей працювати - дурне діло.

[atejist.livejournal.com]

Дивлячись який підхід. Їм треба демонструвати різницю між життям працюючих і ледарів. Заодно подавлювати на самолюбство. Ну і допомагати з вірою у власні сили.

[zav-aka-andyz.livejournal.com]

От ти мені скажи: яке твоє визначення працюючого і яек ледаря?

[iiiosoba.livejournal.com]

А, може, краще не починати?

:)

[iiiosoba.livejournal.com]

Виявляється це ти з дитинства такий політизований?!
:)

[antistar-morok.livejournal.com]

Вірш від особи жін. статі прикольний, від нього віє чимось сатаністичним)

[atejist.livejournal.com]

Ого, думка компетентної особи наводить на деякі власні думки... Зокрема, атеїзм і сатанізм таки мають щось спільне!

[antistar-morok.livejournal.com]

всі ідеології та вірування на світі мають шось спільне, оскільки усе на світі побудовано на стьобі. стьоб - це корінь, основа, з якої зростають розгалудження й напрямки, і якби ми частіше звертали увагу на істинний корінь речей, то світ став би куди світлішим і привітнішим.

[atejist.livejournal.com]

Але стьоб попри всю мою до нього повагу не може бути першоосновою, бо він сам вимагає основи для себе! Стьоб - він же "з ...", з лірики, з напрямку, з попси, з конкретного митця... На нього частіше треба звертати увагу - так, згоден на всі сто. Але стьоб з'являється тільки там, де вже щось є. Чи в нас різні уявлення про стьоб?

Між іншим, ти свої пісні на якій мові пишеш? Хотілося б поглянути на тексти, якщо десь вони є українською/російською.