Наталці А присвячується
Jul. 16th, 2008 11:22 amГра в казку
Так тепло душі в напівтемряві свічки...
Думки тихо ллються безжурним потічком...
Так легко і ніжно цілує у вушко
і в шию мене білосніжна подушка,
що навіть не хочеться думать мені
про те, що лежу я в труні...
Ба!.. Тишу мого безтурботного раю
важка чоловіча хода прорізає!
Я чую: все ближче і ближче мій лицар;
герой цей сильніший за злу чарівницю!
Я знаю: він довго вагатись не звик,
омріяний мій мандрівник!
Він зараз підійде, мене поцілує,
і міцно-преміцно його обійму я,
того, хто позбавив мене злих проклять;
за це його буду довічно кохать!
Ще мить - і серця спалахнуть у вогні,
в якому вже губи... О, ні!!!
За що?!. Як же так?!. Знепритомнів, бідака...
А це що за запах? Усравсь з переляку?..
Ех!.. Я третій рік вже тобою хворію,
а ти просто взяв обісрав мої мрії!
Чекала: ти прийдеш забрати з собою,
та ба! - я тобі не потрібна живою,
бо ти невразливий до Ероса стріл -
ти просто серун-некрофіл!
Так тепло душі в напівтемряві свічки...
Думки тихо ллються безжурним потічком...
Так легко і ніжно цілує у вушко
і в шию мене білосніжна подушка,
що навіть не хочеться думать мені
про те, що лежу я в труні...
Ба!.. Тишу мого безтурботного раю
важка чоловіча хода прорізає!
Я чую: все ближче і ближче мій лицар;
герой цей сильніший за злу чарівницю!
Я знаю: він довго вагатись не звик,
омріяний мій мандрівник!
Він зараз підійде, мене поцілує,
і міцно-преміцно його обійму я,
того, хто позбавив мене злих проклять;
за це його буду довічно кохать!
Ще мить - і серця спалахнуть у вогні,
в якому вже губи... О, ні!!!
За що?!. Як же так?!. Знепритомнів, бідака...
А це що за запах? Усравсь з переляку?..
Ех!.. Я третій рік вже тобою хворію,
а ти просто взяв обісрав мої мрії!
Чекала: ти прийдеш забрати з собою,
та ба! - я тобі не потрібна живою,
бо ти невразливий до Ероса стріл -
ти просто серун-некрофіл!