![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
atejistЦе я написав 01.03.2014., коли з Кримом ще нічого не було зрозуміло. Оптимісти (нижче є посилання на політолога) ще вірили, що ніякої окупації українських територій бути не може. На жаль, мій прогноз теж виявився оптимістичнішим за правду.
Нинішні кримські події до болю нагадують історію Євромайдану й революції, котра ще не встигла ні закінчитись, ні навіть отримати власну назву.
В інтернеті розповсюджуються статті на кшталт "Чому Росія не нападе на Україну". Головна теза наступна. В рамках Будапештських угод 1994 року США, Великобританія й Росія гарантували безпеку України в обмін на відмову українців від ядерної зброї. Наразі Росія цей договір порушила. Якщо США й Великобританія не нададуть Україні збройної підтримки, це стане вкрай небезпечним прецедентом на міжнародній арені і спровокує гонку ядерних озброєнь по всьому світу. І НАТО (пишемо США+Великобританія, читаємо НАТО) опиниться перед сумним вибором: або великі неприємності вже сьогодні, або 90% повний капець завтра. З огляду на дії НАТО протягом усього часу його існування, варто прогнозувати (хоч і без повної впевненості) перший варіант. Оскільки російська армія попри всю її чисельність не здатна встояти проти Альянсу, Путін не ризикне встрявати в таку авантюру. Відповідно, нападу на Україну не буде.
На жаль, зовсім недавно експерти так само говорили про потенційну загрозу громадянської війни в Україні, котра не віщувала Януковичу нічого хорошого. І навіть не помічали, що насправді війна вже почалася. "Рубікон" було вже перейдено, постріли вже лунали, й люди гинули. Експерти цього не помічали з двох причин. По-перше, пострілів і смертей було мало - якість іще не перейшла в кількість. По-друге, стріляли лише з одного боку (гинули, відповідно, лише з іншого). "Но был один, который стрелял" (перепрошую за перефразованого Висоцького), і звали його, як ви здогадалися - Віталій Запорожець. Втім, один постріл - виняток, котрий допускається у всіх правилах. Правилом же було "не піддаватись на провокації". Напевне, були моменти, коли це правило реально рятувало ситуацію. Але зрештою саме ті, хто "піддались", і зробили результат. Якби й досі "не піддавались"... ну, у кращому випадку невеличке наметове містечко й досі стояло б десь у центрі Києва, а Янукович принагідно називав би його головною причиною чергової економічної кризи. Що все рівно не зменшило б кількість загиблих.
От і у статті за наведеним посиланням мова йде лише про гіпотетичну можливість війни між Росією й Україною. Тоді як насправді ця війна вже почалася, на жаль. Просто знов-таки, бойові дії веде лише одна сторона. Про жертви на даний момент невідомо, якщо не рахувати двох мітингувальників. Поки що всі втрати - територіальні й матеріальні.Помилка таких аналітиків ще й у тому, що вони переоцінюють здоровий глузд Путіна. Як Янукович іще донедавна не мав об’єктивного уявлення про дійсність і не усвідомлював до пуття власних дій, так і Путін остаточно втратив здатність до адекватного світосприйняття. Причини однакові: диктатори оточували себе не фахівцями, здатними до критичного мислення й чіткого висловлення думки, а тупими підлабузниками, здатними говорити лише те, що сам Начальник хоче від них почути.
Таким чином, Путін розпочав завідомо програшну військову агресію. Чому "завідомо програшну" - вище вже сказано. НАТО може кілька тижнів позволікати, але нахабство Путіна росте з кожним локальним успіхом. До того ж Крим занадто міцно прив’язаний до "материкової" України - без води й електрики його не врятують ніякі гроші, украдені в російських платників податків. Тому Путін, захопивши весь Крим, просто змушений буде захоплювати й Херсонщину. А там уже не пройдуть ніякі "автономні статуси", котрими з горем навпіл можна прикрити окупацію. Боюся, що саме Херсонщина і стане останньою краплею. Якщо, звісно, кримськотатарська громада не натисне на Турчинова ще раніше. Бо вже зараз маю сумну підозру: Крим Турчинов Путіну здасть повністю й без бою. Максимум протягом тижня. Розумно це чи ні? Можливо, в кінцевому результаті така ганебна поведінка й виявиться частково виправданою. Бо в даному випадку лізти дідьку в зуби мають солдати НАТО, а не цвіт української нації. Наших уже й так загинуло більш ніж варто. Але відкрите збройне протистояння між українцями й росіянами неминуче. Просто замість Криму воно майже точно почнеться на Херсонщині. І ще не факт, що там воно триватиме успішніше для нас.
Як почнуться бойові дії за межами Криму, якщо досі Росія не декларувала намірів їх розпочинати й говорила про формальний привід? А так само, як і в Криму: військами без опізнавальних знаків. Схоже, ця стара гебешна мода переживає новий бум. У "неспокійних зонах" несподівано з’являтимуться "загони місцевої самооборони", котрі без видимих ознак агресії братимуть під свій контроль стратегічно важливі об’єкти. Турчинову на замітку: якщо чухатися й далі, такі "загони самооборони" не зупиняться й перед Києвом.
Чи є шанси на врегулювання конфлікту дипломатичним шляхом? Лише частково. В самій Росії виникне антипутінська змова, і Путіна просто ліквідують. Новий керівник держави піде на переговори. Ймовірність такого розвитку подій низька. Скоріш за все, російську армію на українській території добряче пошматують війська Альянсу, після чого Путін піде на переговори в телефонному режимі задля збереження власної дупи. Решту життя він проведе в бункерах. Росія занадто велика (принаймі зараз), і там занадто погані дороги, щоб НАТО її захоплювало й ганялося по всій території за підстаркуватим шизофреніком...
Нинішні кримські події до болю нагадують історію Євромайдану й революції, котра ще не встигла ні закінчитись, ні навіть отримати власну назву.
В інтернеті розповсюджуються статті на кшталт "Чому Росія не нападе на Україну". Головна теза наступна. В рамках Будапештських угод 1994 року США, Великобританія й Росія гарантували безпеку України в обмін на відмову українців від ядерної зброї. Наразі Росія цей договір порушила. Якщо США й Великобританія не нададуть Україні збройної підтримки, це стане вкрай небезпечним прецедентом на міжнародній арені і спровокує гонку ядерних озброєнь по всьому світу. І НАТО (пишемо США+Великобританія, читаємо НАТО) опиниться перед сумним вибором: або великі неприємності вже сьогодні, або 90% повний капець завтра. З огляду на дії НАТО протягом усього часу його існування, варто прогнозувати (хоч і без повної впевненості) перший варіант. Оскільки російська армія попри всю її чисельність не здатна встояти проти Альянсу, Путін не ризикне встрявати в таку авантюру. Відповідно, нападу на Україну не буде.
На жаль, зовсім недавно експерти так само говорили про потенційну загрозу громадянської війни в Україні, котра не віщувала Януковичу нічого хорошого. І навіть не помічали, що насправді війна вже почалася. "Рубікон" було вже перейдено, постріли вже лунали, й люди гинули. Експерти цього не помічали з двох причин. По-перше, пострілів і смертей було мало - якість іще не перейшла в кількість. По-друге, стріляли лише з одного боку (гинули, відповідно, лише з іншого). "Но был один, который стрелял" (перепрошую за перефразованого Висоцького), і звали його, як ви здогадалися - Віталій Запорожець. Втім, один постріл - виняток, котрий допускається у всіх правилах. Правилом же було "не піддаватись на провокації". Напевне, були моменти, коли це правило реально рятувало ситуацію. Але зрештою саме ті, хто "піддались", і зробили результат. Якби й досі "не піддавались"... ну, у кращому випадку невеличке наметове містечко й досі стояло б десь у центрі Києва, а Янукович принагідно називав би його головною причиною чергової економічної кризи. Що все рівно не зменшило б кількість загиблих.
От і у статті за наведеним посиланням мова йде лише про гіпотетичну можливість війни між Росією й Україною. Тоді як насправді ця війна вже почалася, на жаль. Просто знов-таки, бойові дії веде лише одна сторона. Про жертви на даний момент невідомо, якщо не рахувати двох мітингувальників. Поки що всі втрати - територіальні й матеріальні.Помилка таких аналітиків ще й у тому, що вони переоцінюють здоровий глузд Путіна. Як Янукович іще донедавна не мав об’єктивного уявлення про дійсність і не усвідомлював до пуття власних дій, так і Путін остаточно втратив здатність до адекватного світосприйняття. Причини однакові: диктатори оточували себе не фахівцями, здатними до критичного мислення й чіткого висловлення думки, а тупими підлабузниками, здатними говорити лише те, що сам Начальник хоче від них почути.
Таким чином, Путін розпочав завідомо програшну військову агресію. Чому "завідомо програшну" - вище вже сказано. НАТО може кілька тижнів позволікати, але нахабство Путіна росте з кожним локальним успіхом. До того ж Крим занадто міцно прив’язаний до "материкової" України - без води й електрики його не врятують ніякі гроші, украдені в російських платників податків. Тому Путін, захопивши весь Крим, просто змушений буде захоплювати й Херсонщину. А там уже не пройдуть ніякі "автономні статуси", котрими з горем навпіл можна прикрити окупацію. Боюся, що саме Херсонщина і стане останньою краплею. Якщо, звісно, кримськотатарська громада не натисне на Турчинова ще раніше. Бо вже зараз маю сумну підозру: Крим Турчинов Путіну здасть повністю й без бою. Максимум протягом тижня. Розумно це чи ні? Можливо, в кінцевому результаті така ганебна поведінка й виявиться частково виправданою. Бо в даному випадку лізти дідьку в зуби мають солдати НАТО, а не цвіт української нації. Наших уже й так загинуло більш ніж варто. Але відкрите збройне протистояння між українцями й росіянами неминуче. Просто замість Криму воно майже точно почнеться на Херсонщині. І ще не факт, що там воно триватиме успішніше для нас.
Як почнуться бойові дії за межами Криму, якщо досі Росія не декларувала намірів їх розпочинати й говорила про формальний привід? А так само, як і в Криму: військами без опізнавальних знаків. Схоже, ця стара гебешна мода переживає новий бум. У "неспокійних зонах" несподівано з’являтимуться "загони місцевої самооборони", котрі без видимих ознак агресії братимуть під свій контроль стратегічно важливі об’єкти. Турчинову на замітку: якщо чухатися й далі, такі "загони самооборони" не зупиняться й перед Києвом.
Чи є шанси на врегулювання конфлікту дипломатичним шляхом? Лише частково. В самій Росії виникне антипутінська змова, і Путіна просто ліквідують. Новий керівник держави піде на переговори. Ймовірність такого розвитку подій низька. Скоріш за все, російську армію на українській території добряче пошматують війська Альянсу, після чого Путін піде на переговори в телефонному режимі задля збереження власної дупи. Решту життя він проведе в бункерах. Росія занадто велика (принаймі зараз), і там занадто погані дороги, щоб НАТО її захоплювало й ганялося по всій території за підстаркуватим шизофреніком...
