![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
atejist10 червня 2012 р. о 01:05
Не можу не похвастатися: я був на Чемпіонаті Європи!!! Не пошкодував 300 гривень (30 євро), пішов на перший матч єврочемпіонату, проведений в Україні. До речі, білети продавалися "всліпу": платиш гроші, а де сидітимеш - лише приблизно уявляєш. Так от, як за мінімальну ціну сліпий жереб подарував мені цілком пристойне місце, з хорошою панорамою. Тим паче, за північними воротами, в які й забивався єдиний у матчі гол.
Про закрите метро я вже писав; хто б сумнівався, що трамваї з автобусами до стадіону теж не ходять! Але цього організаторам виявилося мало, і вони понагорожували таких парканів, що я майже півгодини кружляв довкола стадіону, доки нарешті потрапив у потрібні ворота....
Перед стадіоном я вирішив зайти до біотуалету, щоб потім під час матчу не відволікатися. Доки я стояв у кабінці й міркував, можна тут іще присісти чи краще не ризикувати, знадвору хтось почав активно сіпати дверцята. Мені здалося, що "гостю" й так має бути зрозуміло: якщо зачинено - значить, там хтось є. Тому я нічого й не говорив. Але "гість" усе-таки виламав защіпку й тільки після того нарешті зрозумів: зайнято. Вийшовши, я цілком очікувано побачив мужика з символікою країни не-скажу-якої :) (здогадаєтеся з трьох разів?)
На стадіон я якраз встиг на виконання гімнів. Приємно, що на ноги встали всі. Взагалі, атмосфера була на диво доброзичлива. Навіть на полі, хоча датчани традиційно грають в атлетичний силовий футбол. Однак грубості я не спостерігав, навіть фолів було мало.
Як і слід було чекати, на стадіоні переважали вболівальники Нідерландів. Як "автентичні", так і з числа місцевих. Приємно все-таки бачити скільки помаранчевого кольору! Довкола мене сиділи українці з невеличким вкрапленням росіян. Трохи нижче - великий натовп голандців. Серед них виділялася красива негритянка з українською (!) символікою. Мабуть, усі красиві дівчата світу так чи інакше причетні до України. А загалом голандські вболівальники - молодці. Скандували, били в барабани, а головне - співали. Хоч і не часто. Та їх можна зрозуміти. Коли твоя збірна, один із фаворитів турніру, сенсаційно влітає потенційному аутсайдеру, співати не дуже хочеться. Цікаво буде почитати післяматчеві інтерв'ю. До гри мені в інтернеті трапилася цікава статейка з заголовком: "Тренер голандців незадоволений якістю трави в Харкові". Буває, буває... По суті: тренер скаржився, що занадто висока трава на полі заважатиме швидкій грі. От тільки яка трава винна, що датчани майже начисто переграли голандців у повітрі? Хоча це нібито й не відбилося на результаті: гол датчани забили "знизу", коли голандський захист стояв купою й обговорював якість трави.
Ех... Шкода, що наступний чемпіонат в Україні пройде років через 200, не раніше!..
Не можу не похвастатися: я був на Чемпіонаті Європи!!! Не пошкодував 300 гривень (30 євро), пішов на перший матч єврочемпіонату, проведений в Україні. До речі, білети продавалися "всліпу": платиш гроші, а де сидітимеш - лише приблизно уявляєш. Так от, як за мінімальну ціну сліпий жереб подарував мені цілком пристойне місце, з хорошою панорамою. Тим паче, за північними воротами, в які й забивався єдиний у матчі гол.
Про закрите метро я вже писав; хто б сумнівався, що трамваї з автобусами до стадіону теж не ходять! Але цього організаторам виявилося мало, і вони понагорожували таких парканів, що я майже півгодини кружляв довкола стадіону, доки нарешті потрапив у потрібні ворота.
Перед стадіоном я вирішив зайти до біотуалету, щоб потім під час матчу не відволікатися. Доки я стояв у кабінці й міркував, можна тут іще присісти чи краще не ризикувати, знадвору хтось почав активно сіпати дверцята. Мені здалося, що "гостю" й так має бути зрозуміло: якщо зачинено - значить, там хтось є. Тому я нічого й не говорив. Але "гість" усе-таки виламав защіпку й тільки після того нарешті зрозумів: зайнято. Вийшовши, я цілком очікувано побачив мужика з символікою країни не-скажу-якої :) (здогадаєтеся з трьох разів?)
На стадіон я якраз встиг на виконання гімнів. Приємно, що на ноги встали всі. Взагалі, атмосфера була на диво доброзичлива. Навіть на полі, хоча датчани традиційно грають в атлетичний силовий футбол. Однак грубості я не спостерігав, навіть фолів було мало.
Як і слід було чекати, на стадіоні переважали вболівальники Нідерландів. Як "автентичні", так і з числа місцевих. Приємно все-таки бачити скільки помаранчевого кольору! Довкола мене сиділи українці з невеличким вкрапленням росіян. Трохи нижче - великий натовп голандців. Серед них виділялася красива негритянка з українською (!) символікою. Мабуть, усі красиві дівчата світу так чи інакше причетні до України. А загалом голандські вболівальники - молодці. Скандували, били в барабани, а головне - співали. Хоч і не часто. Та їх можна зрозуміти. Коли твоя збірна, один із фаворитів турніру, сенсаційно влітає потенційному аутсайдеру, співати не дуже хочеться. Цікаво буде почитати післяматчеві інтерв'ю. До гри мені в інтернеті трапилася цікава статейка з заголовком: "Тренер голандців незадоволений якістю трави в Харкові". Буває, буває... По суті: тренер скаржився, що занадто висока трава на полі заважатиме швидкій грі. От тільки яка трава винна, що датчани майже начисто переграли голандців у повітрі? Хоча це нібито й не відбилося на результаті: гол датчани забили "знизу", коли голандський захист стояв купою й обговорював якість трави.
Ех... Шкода, що наступний чемпіонат в Україні пройде років через 200, не раніше!..
