До побачення, Харкове!

 Ти так і не став мені домом, але дав нового друга і, можливо, ще когось... але це буде зрозуміло не скоро. Тоді, мабуть, і буде зрозуміло, повернуся я сюди «по третьому колу», чи лише раз на кілька років навідуватимусь у справах. 

Так чи інакше, Харків я згадуватиму з легкою ностальгією. І казати «прощай» мені не хочеться.