Підсумки жовтособачого року. Рок-н-рол помер.

Думаю, переважна більшість меломанів зі стажем уперше почули "Океан Ельзи" в легендарній "Території А" на ICTV, коли з'явився кліп "Там, де нас нема". А от я почув раніше, в іншому хіт-параді. "12 - 2" на радіо "Промінь" (він же УР-2). Там іще зовсім нікому не відомий ОЕ співав пісню "Міккі-Маус". (Цікаво, хто з вас хоча би знає про її існування?)  І це я кажу не для того, щоб попонтуватись, а для того, щоб ви краще розуміли, чим був "Промінь" для мене особисто. Він був найбільшим джерелом мого знайомства з музикою. Там звучали дуже різнопланові передачі - класична "Варіації на тему", джазова "ДДД", концертова "Під оплески", популярна "12 - 2" і ще дофігіща всього. Але найбільше я любив "Український рок-н-рол", де насправді звучав широкий асортимент від фольк-шансону до нью-ейдж. Хоча рок, безумовно, там був основним напрямком. Передачу вела  Ольга Смоляр. За межами програми я з нею  спілкувався в інтернеті, й іноді ми сварились. Зрештою, досварилися до того, що  я взагалі перестав її читати й коментувати. Але попри це я завжди її поважав, а її голосом був просто зачарований. Вищезгадані передачі - "Варіації", ДДД і т. д. - давним-давно позакривалися, легендарні ведучі Горський, Коган іже з ними давно пішли з "Променя", а "Український рок-н-рол" усе ще тримався. Протримався він 14 років. І от улітку його закрили. А Ольги Смоляр не стало. На щастя, Оля жива-здорова, просто "Смоляр" - не справжнє її прізвище, а творчий пседонім, так би мовити. В соцмережі, щоб менше було плутаниць, вона підписувалась як "Ольга Гончаренко-Смоляр" Тепер вона там просто Ольга Гончаренко. На знак того, що епоха її передачі скінчилася.
Рок-н-рол помер. Мабуть, це найболючіша втрата року для мене.